1. Що таке дрібна моторика і чому вона так важлива для дітей

2. Актуальність застосування пальчикових ігор в освітньому процесі

3. Методичні поради педагогам щодо організації пальчикових ігор

4. Народні пальчикові ігри під час адаптації дитини до дитячого садка

З досвіду педагогічної діяльності вихователя Коноваленко С.Ю.

«Розум дитини знаходиться на кінчиках її пальців»

Василь Сухомлинський

Про дрібну моторику останнім часом написано чимало книжок і посібників. І це не випадково. Зараз вже відомо, що на початковому етапі життя саме дрібна моторика відображає те, як розвивається дитина, свідчить про його інтелектуальні здібності.

Останнім часом психологи усе частіше говорять про відставання в розвитку моторної функції дрібних м’язів пальців рук у дітей, що призводить до зниження розвитку мови й мислення.

Дрібна моторика - сукупність скоординованих дій нервової, м'язової і кісткової систем, часто у поєднанні із зоровою системою у виконанні дрібних і точних рухів кистями і пальцями рук і ніг. До області дрібної моторики відноситься велика різноманітність рухів: від примітивних жестів, таких як захоплення об'єктів, до дуже дрібних рухів, від яких, наприклад, залежить почерк людини.

Чому так важливий для дітей розвиток дрібної моторики рук? Річ у тому, що в головному мозку людини є центри, що відповідають за мову і рух пальців рук, які розташовані дуже близько. Стимулюючи тонку моторику і активізуючи тим самим відповідні відділи мозку, ми активізуємо і сусідні зони, що відповідають за мову.

Саме тому можна говорити про те, що якщо у дитини погано розвинені пальчики, то від цього у неї страждатиме мова і навпаки. У зв'язку з цим ряд учених називає кисті рук «органами мови», як і артикуляційний апарат. Тому, щоб у дитини була добре розвинена мова, слід тренувати не лише органи мови, але і дрібну моторику.

З досвіду педагогічної діяльності вихователя Коноваленко С.Ю.

 «Рука - це видима частина мозку», - писав Кант. Жан-Жак Руссо у своєму романі про виховання «Еміль» так написав про потреби маленької дитини: «... вона хоче все помацати, все взяти в руки. Не заважайте їй, це для неї абсолютно необхідна справа. Так вона вчиться розрізняти тепло і холод, твердість і м'якість, тяжкість, розмір і форму предметів. Про властивості оточуючих його речей дитина дізнається, порівнюючи те, що бачить, з відчуттями, які отримує від своїх рук ...» На думку доктора медичних наук, професора, члена-кореспондента Російської Академії Освіти Маріонілли Кольцової є всі підстави розглядати кисть руки як орган мовлення.

Доведено, що і думка і око дитини рухаються з тією самою швидкістю, що й рука. Отже, систематичні вправи з тренування рухів пальців є потужним засобом підвищення працездатності головного мозку. Результати досліджень свідчать, що рівень розвитку мовлення у дітей завжди прямо залежить від ступеня розвитку тонких рухів пальців рук. Недосконалість тонкої рухової координації кисті і пальців рук перешкоджає оволодінню письмом та низкою інших навчальних і трудових навичок.

Гра – один із найкращих способів розвитку дітей. Організовані ігри, в тому числі пальчикові, які супроводжуються мовою, перетворюються на маленькі вистави. Вони викликають у дітей задоволення, радість. Ці ігри емоційні та виразні.  У різних народів пальчикові ігри були поширені здавна. У Китаї поширені вправи з кам'яними і металевими кульками. Регулярні заняття з ними покращують пам'ять, діяльність серцево-судинної і травної систем, усувають емоційну напругу, розвивають координацію рухів, силу спритність рук, підтримують життєвий тонус. А в Японії широко використовуються вправи для долонь і пальців з волоськими горіхами. Прекрасне вплив робить перекочування між долонями шестигранного олівця. І у нас з малолітства вчили грати в «Ладушки», «Сороку-білобока», «Козу рогату». Сьогодні фахівці відроджують старі ігри, придумують нові. 

Рівень розвитку дрібної моторики – один з показників інтелектуальної готовності до школи, і саме в цій області дошкільнята зазнають серйозних труднощів. Тому роботу з розвитку дрібної моторики треба починати задовго до вступу до школи, а саме з самого раннього віку.

1. Перед грою обговорити її зміст, відпрацювати необхідні рухи пальців, жести рук. Це дозволяє підготувати малюків до правильного виконання вправ та створити необхідний емоційний настрій. 
2. Перед початком вправ діти розігрівають долоні легкими погладжуваннями до приємного відчуття тепла. 
3. Всі вправи виконуються в повільному темпі, від 3 до 5 разів, спочатку правою рукою, потім лівою, а потім двома руками разом. 
4. Під час виконання кожної вправи потрібно залучати працювати всі пальчики як правої, так і лівої рук. Цих правил діти мають дотримуватися постійно та обов’язково: це запорука успіху.
5. Виконуючи вправи разом з дітьми, обов'язково потрібно демонструвати власну захопленість грою. 
6. Необхідно стежити за правильною постановкою кисті руки, точним перемиканням з одного руху на інше. 
7. Потрібно домагатися, щоб всі вправи виконувалися дітьми легко, без надмірної напруги м'язів руки, щоб вони приносили радість. 
8. Всі вказівки даються спокійним, доброзичливим тоном, чітко, без зайвих слів. При необхідності окремим дітям надається допомога. 
9. В ідеалі кожне заняття має свою назву, тривати кілька хвилин і повторюється протягом дня 2 - 3 рази. 
10. При повторних проведеннях гри діти нерідко починають вимовляти текст частково (особливо початок і закінчення фраз). Поступово текст розучується напам'ять, діти вимовляють його цілком, співвідносячи слова з рухом. 
11. Вибравши два або три вправи, поступово заміняю їх новими. Найбільш вподобані ігри залишаємо у своєму репертуарі і повертаємося до них за бажанням дітей. 
12. Розпочинати пальчикову гімнастику треба з найпростіших вправ та зі знайомства дітей зі своїми пальцями. Найбільш складні елементи обов’язково повторюємо кілька разів на день, щоб діти краще запам’ятали їх.
13. Дуже чітко дотримуємося наступного правила: не ставити перед дітьми кілька складних завдань відразу (наприклад: показувати рух і вимовляти текст). Так як обсяг уваги у дітей обмежений, і нездійсненне завдання може «відбити» інтерес до гри. 
14. Ніколи не примушуйте! Спробуйте розібратися в причинах відмови, якщо можливо, ліквідуйте їх (наприклад, змінивши завдання) або поміняйте гру.
15. Необхідно стимулювати підспівування дітей, "не помічайте", якщо вони спочатку роблять щось неправильно, заохочуйте успіхи.
16. Для кращого сприйняття вірша, рекомендується читати напам’ять. Щоб діти бачили ваше обличчя, щоб ви бачили обличчя дітей та спостерігали, як вони реагують на зміст вірша та пальчикові ігри. Не забувайте про виразність інтонації, міміки.
17. Малюкам дуже подобається виконувати вправи, подані в ігровій формі з цікавим сюжетом. Текст має бути веселим, доступним для дітей данного віку. Необхідно пояснювати значення тих чи інших рухів чи положень пальців, зацікавлювати дітей у виконанн цих рухів, створювати сприятливий емоційний настрій.  Завдання повинні приносити дитині радість, не повинні викликати перевтомлення.
18. Добре, коли різноманітні види та комплекси пальчикової гімнастики проводяться під ритмічну музику кілька разів на день.

З досвіду педагогічної діяльності вихователя Коноваленко С.Ю.

Етап адаптації малюків до дитячого садка досить рідко проходить без сліз, суму, вередувань. І в цьому немає нічого незвичайного, адже будь-які зміни для дитини раннього віку – це стрес. Щоб  пом’якшити складний процес адаптації дітей до дитячого садочка я пропоную для педагогів народні пальчикові ігри.

Такі пальчикові ігри допоможуть досягти тісного контакту в тому числі тактильного між дорослим і дитиною, що позитивно позначиться на подальших відносинах між ними і, нарешті такі заняття дуже подобаються малюкам.

Коза рогата

Курочка п’є воду

Клен