1. Профілактика грипу та гострих респіраторно-вірусних інфекцій серед дітей дошкільного віку
2. Одягання дітей в холодний період року
3. Харчування дітей вдома
4. Організація харчування дошкільників влітку
5. Гігієна рук у дітей
6. Увага! Гриби!
7. Одягання дітей за різної температури повітря
8. Не заохочуйте дитину хворіти: природа психосоматики та симуляція хвороби
9. Солнечный удар у ребенка
10. Осторожно! Ядовитые грибы!
11. Питание ребенка зимой
12. Осінь: Дитину вдягають як капустину
13. В період масових захворювань дотримуйтесь простих правил
14. Для уникнення захворювань кишково-шлункового тракту фахівці рекомендують
15. Як себе захистити від вірусних інфекцій

 ПРОФІЛАКТИКА ГРИПУ ТА ГОСТРИХ РЕСПІРАТОРНО-ВІРУСНИХ ІНФЕКЦІЙ СЕРЕД ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

       На виконання ст. 41 Закону України «Про забезпечення санепідблагополуччя населення» від 24.02.1994, наказу МОЗ України від 09.02.1998 №30 «Про заходи щодо профілактики і боротьби з грипом та ГРВІ в Україні», п.3,4 наказу МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні», наказів департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської облдержадміністрації та управління освіти і науки виконкому Криворізької міської ради від 13.10.2015 №1233 і від 20.10.2015 №207 «Про підготовку до роботи в умовах підвищення захворюваності на грип та ГРВІ», з метою недопущення розповсюдження захворюваності на грип та гострі респіраторно – вірусні інфекції  серед учасників навчально – виховного процесу :

1. Взято під особистий контроль питання вакцинації дітей, педагогів, вихователів.

    2.  Розглянуто  на оперативній нараді при заступниках, питання забезпечення дотримання нормативно – правових документів щодо профілактики грипу, гострих респіраторно – вірусних захворювань серед дітей та працівників.

    3. Проведено моніторинг щодо відвідування дітьми та проаналізовано причини   їх  відсутності

    4.Посилено  контроль за дотриманням та проведенням згідно графіку своєчасних  прибирань приміщень, проведення профілактичної дезінфекції

    5.  Посилено щоденний контроль за своєчасним виявленням серед дітей та персоналу, осіб з симптомами гострих респіраторних захворювань та недопущення їх  перебування в закладі

    6 . Проведено  роз’яснювальну роботу серед батьків про необхідність проведення щеплень від грипу

    7.Забезпечено та розміщено на інформаційних стендах та розповсюджено листівки  з профілактики грипу про необхідність своєчасного звертання до лікарів у раз  виявлення симптомів захворювання

     8.  Довести до відома батьків про використання  природних протигрипозних засоби:  цибулі, часнику, лимону,імбиру,вітаміну С.

 ОДЯГАННЯ ДІТЕЙ В ХОЛОДНИЙ ПЕРІОД РОКУ

«Влаштування, обладнання, утримання дошкільних навчальних закладів та організації життєдіяльності дітей»

6.5. Одягати дітей необхідно залежно від температури повітря та інтенсивності рухової активності. При помірній руховій активності одяг дітей у приміщеннях дошкільних закладів має відповідати вимогам таблиці 2.

Таблиця 2 Одяг дітей 3-7 років у приміщеннях

6.6. При вході до дошкільного навчального закладу необхідно розміщувати термометр для контролю за температурою повітря на вулиці. Прогулянки на відкритому повітрі повинні проводитися не рідше 2 разів на день із загальним часом перебування не менше 4 годин з достатньою руховою активністю та за умови раціонального одягу дітей.

6.7. Взимку при температурі повітря від -4 до -10 °С і швидкості руху повітря до 2 м/сек дітей необхідно одягати у зимові пальта, шуби, комбінезони (4-5 шарів одягу). При цьому допускаються ігри з руховою активністю середньої інтенсивності. При подальшому зниженні температури та збільшенні швидкості руху повітря рухову активність потрібно збільшувати. Прогулянки на вулиці дозволяється проводити при температурі повітря не нижче -16 °С і швидкості руху повітря до 5 м/сек (на дитині 5 шарів одягу). Рухливі ігри дозволяється проводити при температурі повітря від +3 до -3 °С і швидкості вітру не більше 5 м/сек (3-4 шари одягу). Прогулянки дітей на вулиці не проводяться при температурі повітря нижче -16 °С або швидкості руху повітря понад 7 м/сек.

Гартувальні процедури

Організація харчування дітей у дитячому садку повинна поєднуватися з правильним харчуванням дитини в сім'ї (вдома). Батькам дітей потрібно прагнути до того, щоб харчування поза дитячим садочком доповнювало раціон, одержаний у дошкільному закладі. У нашому саду є в наявності меню для того, щоб батьки мали повну інформацію які страви та продукти отримала їх дитина протягом дня у дитячому садку.

На вечерю в домашньому раціоні рекомендуються продукти, які дитина не отримала в дитячому саду. В нашому дошкільному закладі ми проводимо з батьками вихованців бесіди, намагаємося переконати батьків у тому, щоб вранці, до відправлення своєї дитини в дитячий сад, його не годували тому що це порушує режим харчування дошкільника, призводить до зниження його апетиту, в такому випадку дитина погано снідає в групі. Однак, якщо дитину доводиться приводити в дитячий сад рано то йому можна вдома дати сік або які-небудь фрукти. Такі рекомендації ми даємо всім батькам наших дітей.

Велика увага приділяється питанням адаптації дітей у дитячому садку. При цьому звертаємо особливу увагу на харчування дитини в період адаптації в дитячому садку. Перехід дитини від домашнього виховання до виховання в дитячому колективі майже завжди супроводжується певними психологічними труднощами. Чим менша дитина, тим важче вона переносить цей період. Часто в цей час знижується у дітей апетит, порушується сон, іноді спостерігаються невротичні реакції, знижується загальна опірність до захворювань. Правильна організація харчування в цей час має велике значення і допомагає дитині легше адаптуватися в колективі. Перед приходом в дитячий садок батькам рекомендується наблизити режим харчування і склад раціону до умов дитячого колективу, привчити його до тих страв, які найчастіше дають в дитячому саду, особливо якщо вдома він їх не отримував.

Якщо дитина не вміє або не хоче, їсти самостійно, перший час вихователі його годують. Якщо дитина відмовляється від їжі, ні в якому разі не можна годувати його насильно. Це ще більше посилить негативне ставлення до колективу, до саду.

Щоб забезпечити в літній сезон дитину необхідною кількістю вітамінів і мінеральних речовин не забувайте включати в меню дитячого харчування свіжі овочі, ягоди та фрукти.

Не слід забувати про такі продукти харчування, як зелень петрушки, кропу, щавель, кропиву. Раннім літом корисно готувати борщ зі щавлю, омлет з кропивою.

Молоде зелене бадилля буряка та моркви можна використовувати для приготування супів, борщів.

Особливе значення має вміст у дитячому раціоні солей кальцію, фосфору та заліза. Ці мінеральні речовини містяться в молочних продуктах, м’ясі, рибі, яйцях, вівсяній крупі, овочах.

Основними джерелами йоду є такі продукти: морська риба, морська капуста, яйця, зернові (крупи, особливо вівсяна), горох, молочнокислі продукти, горіхи(особливо кедрові).

На вітамін С особливо багаті плоди шипшини, горіхи, чорна смородина, зелень салату, шпинату, кропу, петрушки, зелена цибуля, а також яблука, садова і лісова суниця, малина, агрус, свіжа капуста, солодкий болгарський перець, помідори, редис, зелений горошок.

Вітамін А, який потрібен для процесів росту організму в активній формі, міститься лише в продуктах тваринного походження
( печінці, рибі, сирі, жовтках яєць, молоці). В цих продуктах також міститься і вітамі Д, який має виключне значення для життєдіяльності дитячого організму.

Вітамін В1, який стимулює нервову та м’зову діяльність, забезпечує нормальний тонус органів травлення міститься в м’ясі, печінці, яйцях, житньому та пшеничному хлібі грубого помолу, гречаній та вівсяній крупі, бобових, дріжджах.

Вітамін В2, який має велике значення для синтезу гемоглобіну крові міститься у м’ясі, молоці, твердому сирі, печінці, крупах, яєчному жовтку, моркві, горосі, меді, дріжджах.

Джерелом вітаміну В6 є пекарські дріжджі, проросле насіння, пшеничні та рисові висівки, печінка, м’ясо, риба.

Напевно всі хоча б раз чули таке твердження , що всі захворювання у нас від брудних рук. Таке твердження трохи перебільшено , хоча є і частка правди : якщо руки періодично дезінфікувати вологою серветкою або мити , то багатьох захворювань можна уникнути. Якщо в сім'ї підростає дитина , то йому з малого віку слід прищеплювати правила особистої гігієни рук , особливо слід пояснити дитині , що перед тим як почати їсти слід ретельно вимити руки.

Навчаємо і прищеплюємо дітям навички гігієни рук

Дитині слід прищеплювати навички гігієни рук. Але як це робити ? Дитині слід покроково пояснювати і можливо показувати наочно весь процес.

Отже, як правильно мити руки:

Закочуємо рукава вище ;

Руки протягуємо під струмінь води , змочуємо їх ;

Беремо в руки мило і намилюємо їх до утворення піни ;

Тремо руку об руку ;

Змиваємо з рук піну великою кількістю води ;

Перевіряємо , наскільки добре вимили руки ;

Витираємо руки чистим і сухим рушником ;

Перевіряємо сухість долонь , для цього притискаємо до щік руки тильною стороною.

Ці правила відомі багатьом дітям , однак частина пунктів воліють не виконувати. Такі пункти, як намилювання рук і витирання дітьми здійснюється наспіх , без особливої ретельності .

Процес навчання

Весь процес навчання має здійснюватися послідовно і починати краще з раннього віку. У однорічної дитини вже має бути подання про те , яку користь приносять вода , мило і чистота. Моя дитині руки , вмиваючи його , радиться промовляти свої дії . Тоді крім своєї волі дитина зрозуміє , яку користь приносить гігієна рук. До року дитина вже в змозі сам стояти , тому радиться починати вчити його правильно мити руки , батькам при цьому рекомендується допомагати дитині в складних ситуаціях .

Після досягнення дитини дворічного віку , він зможе сам помити собі руки . Під час миття рук батькові варто перебувати поряд і стежити за всім процесом . Якщо дитина не справляється , то потрібно йому допомогти помити руки у важкодоступних місцях ( зап'ястя , тильна сторона).

Батьківську пильність і контроль можна послабити , коли дитина досягне трирічного віку. У цьому віці досить буде періодично перевіряти успіхи дитини.

Дитину не тільки важливо навчити мити руки , а й зробити все можливе , щоб він сам став думати про те , наскільки важливо мити руки. Дитину не потрібно лякати жахливими історіями , що якщо він не помиє руки , то захворіє. Діти часом виявляються розумнішими дорослих , тому швидко роблять власні висновки. І якщо дитина пропустила одне миття рук і не захворів , то він може вирішити , що всі історії вигадані , а руки мити не обов'язково.Для дитини миття рук має бути природним щоденним процесом , таким же як одягання , причісування .

Нагадуйте дитині , що кожного разу після відвідування туалету , прогулянки , ігри потрібно мити руки.

Крім цього дитині слід сказати , що з брудними руками негарно ходити.

Завжди показуйте , що мити руки важливо і потрібно на власному прикладі.

ДЕРЖАВНА САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

КРИВОРІЗЬКЕ МІСЬКЕ УПРАВЛІННЯ

ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖСАНЕПІДСЛУЖБИ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

 УВАГА! ГРИБИ!
 

В Україні розпочався грибний сезон. З настанням осені та дощових погодних умов у медичних закладах традиційно починають реєструвати випадки отруєнь грибами. 

Багаторічний аналіз випадків отруєнь грибами в Україні свідчить, що більшість отруєнь обумовлена вживанням пластинчатих отруйних грибів (насамперед, блідої поганки), які помилково сприймаються за їстівні печериці та сироїжки. Отруєння також можуть спричинити їстівні гриби, які не пройшли належної термічної обробки або виросли на забруднених територіях чи уздовж автомобільних доріг. 

Нерідко отруюються грибами, які більшість досвідчених грибників спокійно кладуть до кошиків. Помилитися ж вони можуть, якщо збирають дуже молоді плодові тіла, коли ще не проявилися морфологічні ознаки. Наприклад, збирають сироїжки, а серед них може заховатися бліда поганка, яка ще не розкрилася і зовні їх нагадує. Тоді її можна помилково зірвати. Немало випадків, коли хворі потрапляли до лікарень після споживання голубінок, глив, сироїжок, синяків, парасольок тощо.

Необхідно правильно підготувати гриби до споживання. Багато пацієнтів стверджують, що варили гриби довго. Однак, важливо не тривале варіння, а декілька разів зливати відвар, бо він є найнебезпечнішим (щонайменше тричі, через кожні півгодини варіння), та лише після того продовжити готувати страви.

Ø     Характерні ознаки отруєння - нудота, блювота, біль у животі, розлад шлунку, підвищення температури тіла - з'являються через 30-60 хвилин після вживання неякісних страв зі сироїжок, недоварених осінніх опеньків, сатанинських грибів, несправжніх дощовиків. Такі отруєння здебільшого не призводять до летальності, однак можуть мати серйозні наслідки для системи травлення.

Ø     Симптоми отруєння - галюцинації, розлад або втрата свідомості, порушення дихання та серцевої діяльності, може навіть знепритомніти. Якщо постраждалому не надати медичну допомогу у перші години, то врятувати його життя складно.

Ø     Найбільш отруйними є токсини блідої поганки, мухоморів білого і смердючого, сморжів і деяких інших грибів. Підступність їх у тому, що отрута, потрапивши до шлунку, протягом тривалого часу (до 3-ох діб) може не викликати жодних симптомів. Ознаки отруєння можуть проявитися лише тоді, коли у шлунку не залишиться жодного сліду від грибів, а людина вже й забуде, що їх споживала. Запаморочення, нудота, сильна спрага, судоми, посиніння губ, нігтів, похолодіння рук та ніг - все це виникає, коли отруйні речовини досягнуть мозку.

Отруєння  неїстівними грибами переважно є смертельним навіть при своєчасному зверненні за медичною допомогою. Смертельною вважається навіть мінімальна доза отрути. Тому обов'язково треба мити руки після дотику з грибами. Немало випадків, коли отрута передавалась на інші продукти через немиті руки.

Найбільше насторожує медиків те, що постійно серед отруєних грибами хворих є діти, навіть однорічного віку, врятувати їх вдається дуже рідко. Також слід пам'ятати, що страви з грибів важкі для перетравлення. Їх не повинні вживати діти, люди з захворюваннями шлунково-кишкового тракту, печінки або з хронічними захворюваннями інших внутрішніх органів.

Ø     Найкраще потрібно відмовитися від споживання дикорослих грибів, як від продукту взагалі, а споживайте штучно вирощені печериці, гливи, купуючи їх в магазинах.

Ø     Не купуйте гриби на стихійних ринках чи у продавців на автошляхах. Безпечніше купувати гриби на стаціонарних ринках, де вони проходять відповідний контроль.

Ø     Якщо Ви все ж відправились до лісу збирати гриби, то обов'язково врахуйте наступне:

o       Ніколи не кладіть у кошик грибів, яких не знаєте; остерігайтеся пластинчатих грибів.

o       Не збирайте старих, перезрілих або дуже молодих грибів, у яких нечітко виражені морфологічні ознаки, а також тих, що ростуть поблизу автодоріг чи на радіаційно забруднених територіях.

o       Під час посухи грибів краще не брати взагалі. У спекотну погоду змінюється обмін речовин в організмі гриба, він втрачає воду, накопичує токсини.

o       Уважно перевірте зібрані гриби перед тим, як починати готувати страву або робити заготівки.

o       Не вживайте сирих грибів.

o       Відібрані гриби спочатку промийте та відваріть декілька разів у підсоленій воді (не менше трьох) протягом 30 хвилин.

o       Готові страви з грибів зберігайте на холоді в емальованому посуді, але не більше доби.

o       Гриби - не дитяча їжа, тому не давайте грибних страв малолітнім дітям. Не можна вживати грибів вагітним та жінкам, що годують груддю.

o       Ніколи не застосовуйте «домашніх» методів визначення отруйності грибів з використанням цибулини або срібних ложок - вони помилкові. Срібло темніє від взаємодії з амінокислотами, які є й у їстівних, і в отруйних грибах, а колір цибулі змінюється під впливом ферменту тирозинази, який також міститься в усіх грибах.

Ø     Негайно викликайте "швидку допомогу". До її приїзду промийте шлунок 1-2 л розчину марганцівки або сольового розчину, можна зробити очисну клізму. Пийте багато рідини.

Ø     Навіть при полегшенні стану обов'язково зверніться до найближчої лікувальної установи.

Ø     Недоїдених грибів не викидайте. Їх аналіз допоможе лікарям швидше визначити вид отрути, яка потрапила в організм.

Ніякого самолікування! Бо чим більше токсинів потрапить у кров, тим важчим буде перебіг отруєння.

В зарубіжних країнах отруєння дикорослими грибами трапляються рідко, оскільки люди майже не збирають грибів у лісах. То ж щоб бути спокійним за себе і свою родину, краще споживати печериці та гливи, вирощені у теплицях.

Бережіть своє здоров'я та життя, рідних і близьких Вам людей!

 ОДЯГАННЯ ДІТЕЙ ЗА РІЗНОЇ ТЕМПЕРАТУРИ ПОВІТРЯ

Висока рухова активність дітей та інтенсивність обмінних про­цесів дитячого організму спричиняють його високу теплопро­дукцію та тепловіддачу. Тому, аби не допустити перегрівання та пе­реохолодження організму дитину, її необхідно одягати залежно від температури повітря та інтенсивності рухової активності.

При помірній руховій активності одяг дітей має відповідати вимогам санітарних норм і правил щодо режиму та організації ді­яльності дошкільних навчальних закладів.

Одяг дітей З-х-7-ми років у приміщеннях дошкільного закладу:

Для  здійснення  періодичного  контролю  повітряно-тепло­вому режиму в приміщеннях дошкільного навчального закладу та відповідності одягу дітей температурі повітря на стінах на ви­соті 0,8-1,2 м від підлоги мають бути розміщені кімнатні термо­метри. Контроль здійснює медичний працівник дошкільного за­кладу.

Прогулянки на відкритому повітрі слід проводити не рідше двох разів на день із достатньою руховою активністю і за умови відповідного одягу дітей. Для забезпечення високого оздоровчого ефекту від прогулянки не дозволено скорочувати тривалість пере­бування на свіжому повітрі — 2-3 години на добу, за винятком ви­падків погіршення самопочуття і порушення стану здоров'я дитини.

УЗИМКУ. За температури повітря -4...-10 °С і швидкості руху повітря до 2 м/с, дітей необхідно одягати у зимові пальта, шуби, комбінезо­ни (4-5 шарів одягу). При цьому допускаються ігри із руховою ак­тивністю середньої інтенсивності.

При подальшому зниженні температури і збільшенні швидкості руху повітря активність дітей потрібно збільшувати.

ПАМ'ЯТАЙТЕ!

Прогулянки дітей не проводять за температури повітря нижче -20 0С або швидкості руху повітря понад 7 м/с.

Прогулянки на подвір'ї дозволено проводити за таких умов:

•   температура повітря не нижче -16...-20 °С;

•   швидкість руху повітря — до 3-7 м/с.

Рухливі ігри можна проводити за температури повітря +3...-3 °С і швидкості вітру не більше 3-7 м/с. При цьому на дитині має бути 3-4 шари одягу, враховуючи комбінезон та куртку для захисту від вітру.

ВЛІТКУ. Під час прогулянок у літній період діти повинні бути в головних уборах (капелюшки, косинки, панамки).

Для запобігання перегрівання на сонці значну частину прогу­лянки діти мають перебувати в тіні дерев і під тіньовими навісами. Якщо немає вітру, прогулянки супроводжуються водними проце­дурами, іграми з водою. Діти граються лійками та гідроіграшками, плескаються у відкритому басейні.

Під час дощу діти мають гуляти на території тіньових навісів.

Аліна ПЛАТОНОВА,

завідувач лабораторії гігієнічного забезпечення умов життєдіяльності дітей ДУ «Інститут гігієни та медичної екології імені . М. Марзєєва НАМИ країни», канд. мед. наук, Київ

 НЕ ЗАОХОЧУЙТЕ ДИТИНУ ХВОРІТИ:

ПРИРОДА ПСИХОСОМАТИКИ ТА СИМУЛЯЦІЇ ХВОРОБИ

Симуляція хвороби як еволюція психосоматики

Як рослина не може жити без сонця та води, так дитина не може бути щасливою без уваги та турботи. Через нестачу уваги ма­люк шукає способи отримати її. Він може голосно розмовляти, пога­но поводитися, балуватися. Якщо у такий спосіб не вдається досягти бажаного, дитяча психіка підсвідомо застосовує іншу тактику — хворобу. Адже підвищена температура та кашель гарантовано забезпечать мамину увагу та жадані дії, які підтвердять її любов та бажання піклуватися. Що яскравіші контрасти між батьківською увагою до здорової та хворої дитини, то очевиднішим для дитини є спосіб досягнення бажаного.

Тут на сцені з'являється новий образ — симуляція хвороби. Від психосоматичного захворювання симуляція відрізняється усві­домлення того, що відбувається, та відсутністю або перебільшенням реальних відчуттів болю, симптомів хвороби. Симуляція, як прави­ло, притаманна дорослішим дітям (від 5 років і більше). Тобто у той момент, коли дитина усвідомлює, що на неї ніхто не звертає уваги. У цей період може проявитися ще й надмірне фантазування, яке час­то приймають за навмисну брехню. Симуляція поганого самопочут­тя може бути скопійована й у дорослих, якщо вона практикується як спосіб маніпулювання у родинних стосунках.

Психосоматичні хвороби як захисний механізм адаптації

В особливу групу можна виділити психосоматичні захворюван­ня, які проявляються у дитини, що почала відвідувати дитячий са­док. Міцний, добре загартований малюк з гарним імунітетом раптом починає підхоплювати простуду кожні два-три тижня. Без сумніву, причиною може бути адаптація організму до нових для нього віру­сів чи бактерій, формування нового імунітету. Проте, якщо затяжні хвороби не стають коротшими та рідшими протягом півроку, можна говорити про психосоматичні причини їх виникнення.

Причини психосоматичних хвороб

Психологи рекомендують віддавати дітей до дитячого садка після трьох років. У цьому віці дитина вже готова збільшувати коло свого спілкування, проявляти соціальну активність та бути авто­номною від матері. Тому дитина, яку віддали раніше, більш схильна до психосоматичних проявів.

Окрім загальнорекомендованого віку існує індивідуальна пси­хологічна готовність дитини. Діти, які мають родові травми та спадкові захворювання, із затримкою мовленнєвого та психоемоцій­ного розвитку потребують більш поблажливої, м'якої адаптації до дитячого садка.

Важливим є і момент підготовки до дитячого садка — навчан­ня дитини навичок самообслуговування та спілкування. Нехай це бу­дуть лише ази, але така дитина матиме більш успішний старт, накла­даючи нові соціальні навички на вже підготовлену базу.

На жаль, психологічний клімат у дитячому садку також є ваго­мим чинником психосоматичних захворювань. Некомпетентний педагог, який не має необхідного набору психологічних та методо­логічних навичок, може викликати різке відторгнення, відразу до дитячого садка у дитини. Прояв агресії по відношенню до дитини, висміювання її невдач, недоліків, поділ дітей на групи «улюбленців» та «ізгоїв» — усе це призводить до порушення внутрішнього комфорту та бажання в будь-який спосіб уникнути відвідування дитя­чого садка, лишитися вдома.

Інколи причина появи психосоматичних захворювань зале­жить не від дитини, а від батьків, найчастіше, від матері, яка пси­хічно не готова відпустити дитину. Підвищена тривога за малюка, гнітюче почуття вини необхідного розставання, недовіра та уперед­жене ставлення до педагогічного колективу, підвищені очікування від дитячого садка у батьків — все це відбивається на поведінці та здоров'ї дитини.

НЕ ЗАОХОЧУЙТЕ ДИТИНУ ХВОРІТИ

Як знизити ризик появи психосоматичних захворювань у дитини?

1. Розпочати підготовку до дитячого садка задовго до вступу до нього. «Попереджений — значить, озброєний», — говорять англійці. Вміння самостійно одягтися та роздягтися, помити руки, тримати ложку та виделку істотно знизять тривожність малюка та необхідність щоразу просити дорослого про допомогу.

2. Поступово збільшувати час, проведений у дитячому садку, та обов'язково нагадувати ди­тині, що за нею прийдуть та заберуть її додому.

3. Ознайомлювати дитину з послідовністю дій, занять, подій у дитячому садку (сніданок, заняття, прогулянка, сон тощо), паралельно розповідаючи про те, чим будуть займатися в цей час інші члени родини.

4. Приділяти дитині час після повернення додому. Цікавитися тим, що відбувалося з нею протягом дня, уникаючи негативних оцінок та приховуючи власні тривоги, хвилювання. Робити акцент на позитивних моментах — успіхах дитини, її досягненнях, цікавих випадках.

5. Уникати при дитині обговорень з іншими дорослими (зокрема, членами родини) тем, які містять будь-яку негативну інформацію про дитячий садок.

6. За необхідності звернутися за підтримкою до психолога. Якщо знадобиться, пройти курс психотерапевтичних сеансів, які допомагають батькам пережити сепарацію з дитиною, а дитині — адаптацію до дитячого садка.

Якщо дитина дійсно захворіла:

1. Не виказуйте при дитині сильної тривоги та схвилювання. Стоячи над ліжком, не здри­гайтеся щоразу, як дитина чхне або закашляє. Якщо ви потребуєте підтримки та не можете по­долати паніку самостійно, зверніться до чоловіка (дружини), родичів або друзів. Поспілкуйтеся з ними.

2. При першому ж відчутті дитиною полегшення відновіть її звичний розпорядок дня. Купання та перебування на свіжому повітрі (у розумних дозах) також важливі при боротьбі з хворобою. Не слід також забувати і про часте провітрювання дитячої кімнати.

3. Підбадьорюйте дитину, а не жалійте її. Частіше говоріть про свою впевненість у її силах подужати хворобу. Робіть акцент не на протіканні захворювання, а на можливостях, які відкри­ваються після одужання.

4. Намагайтеся не перевищувати необхідний для лікування обсяг уваги. Адже умови мають бути такими, щоб хворіти дитині було нудно й нецікаво.

 СОЛНЕЧНЫЙ УДАР У РЕБЕНКА

Ребенок жалуется на головную боль, у него сильно покраснело лицо? Возможно, у него солнечный удар. Такое может случиться в жаркий солнечный день.

Ребенок становится вялым (или наоборот, сильно возбужденным), у него повышается температура тела. Если вовремя не принять меры, малыш может потерять сознание.

Солнечный удар – это поражение нервной системы. Он возникает вследствие сильного перегрева головы солнечными лучами. При солнечном ударе происходят значительные изменения в обмене веществ, что приводит к дефициту кислорода в тканях и нарушению важных функций организма.

При солнечном ударе следует уложить ребенка в темном и тихом месте, раздеть его. На лоб и затылок малыша нужно положить прохладные компрессы; давать часто пить, желательно прохладную водичку без газа с лимоном. Если у ребенка поднялась температура (выше 38 С), появились головокружение, тошнота, рвота, он теряет сознание, немедленно вызывайте скорую помощь!

Следует знать, что жаропонижающие средства при солнечном у даре неэффективны, поскольку причины повышения температуры тела совсем другие, чем при простуде и гриппе. Более эффективно применять физические меры охлаждения: обтирание водой комнатной температуры, обертывание влажной простыней.

Солнце – это важный фактор, влияющий на рост детей, который способствует синтезу витамина Д в организме ребенка. Солнечные лучи также ускоряют обмен веществ и поддерживают иммунную систему. Чтобы обезопасить ребенка от солнечных ожогов и солнечного удара следует гулять под открытыми солнечными лучами только до 11 ч и после 16 ч, а также соблюдать ряд других правил:

·                     Избегайте попадания на ребенка прямых солнечных лучей (панамка и хлопчатобумажная рубашка обязательны).

·                     Защищайте глаза ребенка от солнца (купите ему качественные детские солнцезащитные очки).

·                     За полчаса до выхода на улицу на кожу крохи нанесите крем для безопасного загара с минеральным экраном – SPF 25-50. Качественные средства для детей содержат мощные гипоаллергенные UVA- UVB-фильтры, которые защищают кожу от воздействия солнечных лучей.

·                     Почаще предлагайте ребенку воду, обтирайте его лобик влажной салфеткой.

 ОСТОРОЖНО, ЯДОВИТЫЕ ГРИБЫ!!!

В один из летних дней пятилетняя девочка, отправившись на прогулку в лес со своей двенадцатилетней сестрой, нашла гриб и попробовала его. Через несколько часов у неё началась тошнота, рвота. Её срочно госпитализировали. В больнице сделали промывание желудка и кишечника. После этого самочувствие девочки стало настолько хорошим, что родители вопреки советам врача поспешили забрать её из клиники. А спустя несколько часов состояние ребёнка ухудшилось, и вскоре девочка умерла. Как было установлено, причиной смерти явилось отравление бледной поганкой.

Именно так в большинстве случаев и происходит отравление детей, когда их оставляют без должного присмотра.

Каждый год из-за неё страдают во всём мире сотни людей, многие из них погибают. Столь высокая смертность объясняется не только сильным действием яда, входящего в состав этих грибов, но и его необычными свойствами. Основную роль в механизме отравления бледной поганкой играет аманитотоксин. 25-30cмиллиграммов этого яда, содержащегося в одном грибе бледной поганки, вполне достаточно, чтобы вызвать смертельное отравление. Кроме того, аманитотоксин совершенно не растворяется в воде, сохраняет свою ядовитость даже после 20-минутного кипячения. А, попав в организм, яд даёт знать о себе не сразу, а несколько часов спустя. Когда появляются признаки отравления, то спасать человека уже трудно: токсин гриба, проникший в кровь, удалить из организма сложно. Поэтому лечение не всегда даёт надёжные результаты.

Чаще всего возникают они через 6-12 часов после употребления грибов. Это – обильное слюнотечение, сильные коликообразные боли в животе, неукротимая рвота, расстройство кишечника. Из-за большой потери жидкости у пострадавшего развивается мучительная жажда. Сильные боли в печени сопровождаются быстрым развитием желтухи. Нередко возникают судороги, затруднённое дыхание, лицо принимает синеватый оттенок. С каждым часом больной слабеет, впадает в забытье. А через день-два может наступить трагическая развязка.

Некоторые люди всерьёз думают, что ядовитые грибы как-то сигнализируют о своей ядовитости: неприятным запахом или вкусом, тем, что их не трогают черви и улитки. Как это ни печально, но подобные взгляды – опасное заблуждение. Отравившиеся, например, бледной поганкой нередко с большой похвалой отзывались о её вкусе, а запах её очень напоминает запах шампиньонов. Чем же тогда отличается этот гриб от шампиньона? Бледная поганка на нижней части ножки всегда имеет клубневидное вздутие, покрытое пленчатым чехлом.  В верхней части ножки – пленчатое кольцо белого, зеленоватого или бледно-жёлтого цвета. Пластинки на нижней  поверхности шляпки частые, белые, не меняющие своей окраски. В то же время у шампиньона эти пластинки – от бледно-розового до тёмно-бурого тонов, кольца, клубневидные утолщения на ножке и плёнки отсутствуют. Что же касается сыроежек, то главное отличие то же: у этого гриба нет клубневидного вздутия с пленчатым чехлом и кольца на ножке, характерных для бледной поганки.

Доскональное знание "портрета" бледной поганки позволит избежать опасных последствий. Разумеется, малыши не в состоянии всё это запомнить, поэтому за ними нужен, как говорится, глаз да глаз.

На первый взгляд разговор об отравлении мухоморами представляет лишь теоретический интерес: мухомор, особенно красный, трудно спутать с каким-нибудь съедобным грибом. И всё-таки даже красным мухоморов отравляются. А ведь существуют ещё серо-розовый и пантерный мухоморы, которые куда более скромны по виду.

И всё же отравления мухоморами крайне редки. Ядовитость мухоморов сильно преувеличена. Смертельные отравления очень редки и случаются лишь при поедании большого количества мухоморов. Объясняется это просто. Яд мухоморов оказывает только функциональное действие на нервную систему пострадавшего и не вызывает повреждения внутренних органов.

Химический состав яда мухоморов и механизм его действия на организм человека сейчас хорошо изучены. Основное ядовитое начало мухоморов – мускарин. Несмотря на название ( "муска" - в переводе с греческого "муха"), мускарин совершенно безопасен для насекомых, но зато очень вреден для человека. 3-5 миллиграммов этого яда способны убить отравившегося. Принято считать, что такое количество мускарина содержится в 3 или 4 мухоморах.

Своим названием мухомор обязан другим веществам, которые действительно убивают мух. Называются они токсоальбуминами.

Симптомы отравления красным мухомором обычно развиваются спустя 30-40 минут 9 реже через 1-2 часа). Пострадавший обычно потеет, у него начинается слюнотечение, расстройство кишечника с болями в животе, сужаются зрачки, замедляется сердцебиение, падает артериальное давление, наступает удушье.

Если же человек съел пантерный мухомор, расстройство центральной нервной системы выявляется более резко.

Наиболее тяжело отравление мухомором протекает у детей.

С этой целью необходимо организовать на протяжении всего летнего периода повсеместный утренний просмотр лужаек, мест прогулок и игр детей в учреждениях и на дачах, с тем, чтобы своевременно удалить замеченные ядовитые растения и грибы. В период лесных прогулок родители, воспитатели и другие взрослые должны осуществлять строжайший надзор со всеми детьми  и особенно за теми, кто собирает цветы, грибы и травы, пробует их. Не следует так же забывать о тщательном контроле за использованием в пищу грибов, собранных более старшими детьми.

Чтобы проводить эти мероприятия, и родители, и работники детских учреждений должны сами хорошо знать существо данного вопроса. Нелишне также запастись специальной литературой, красочными таблицами, буклетами и плакатами. Как говорится, всякий гриб в руки берут, да не всякий – в кузовок кладут. Каждый взрослый, которому доверено здоровье детей, должен хорошо знать, какой гриб взять, а какой выбросить.

Итак, для того чтобы избежать отравления ядовитыми грибами, нужно собирать только те, которые вы хорошо знаете.

Следует помнить, что при любом отравлении грибами, пусть даже на первый взгляд не тяжёлый, необходимо немедленно обращаться к врачу. Но и до прихода врача нужно действовать быстро и решительно. При отравлении любым из ядовитых грибов следует постараться вывести ядовитые вещества из организма: принять слабительное, промыть желудок раствором марганцовокислого калия. Пострадавший ребёнок должен находиться в постели, ему вредно ходить и сидеть.

Любое отравление грибами сопровождает рвота и расстройство кишечника, вызывающие обезвоживание организма и мучительную жажду. Чтобы облегчить состояние больного ребёнка, нужно давать ему холодную, слегка подсоленную воду, холодный чай, кофе, молоко.

Лечат отравление грибами, как правило, только в больницах. Чтобы врачу легче было разобраться в причинах отравления, остатки грибов следует сохранить для исследования в лаборатории

 ПИТАНИЕ РЕБЕНКА ЗИМОЙ

Низкие температуры заставляют работать организм ребенка с удвоенной силой, чтобы восполнить энергетические потери, и резко снижают сопротивляемость организм малыша различным инфекциям. Поэтому очень важно в этот холодный период правильно организовать питание.

Большое количество свежих овощей, фруктов, ягод из разных стран в изобилии находятся на прилавках наших магазинов. Когда у нас наступают холода, в других странах - сезон свежих овощей и фруктов продолжается круглый год. Хочешь клубнику, хочешь помидоры, зелень, яблоки, груши - зимой, пожалуйста. Это, конечно, очень помогает мамам поддерживать рацион ребенка таким же разнообразным, как и летом. Конечно перевозка и хранение фруктов, овощей приводит к потере некоторых питательных веществ, витаминов (особенно С). Еще одним недостатком «зимних» овощей и фруктов при всей глянцевости внешнего вида является то, что они не обладают тем неповторимым ароматом и вкусом, а в некоторых случаях и пользой, которыми обладают летние.

Кроме того, чтобы овощи и фрукты сохраняли привлекательный внешний вид, их подвергают обработке консервантами. Поэтому, важно особенно тщательно мыть дары природы теплой водой.

Апельсины, мандарины – являются зимними для нас фруктами. В странах их произрастания (Грузия, Армения, Турция, Испания) сезон спелости для них наступает как раз к нашему новому году. Поэтому они наиболее ценные в этот период. А вот летом они наоборот становятся прошлогодними. Среди широко известных достоинств цитрусовых кроме большого содержания витамина С, есть еще одно, апельсин содержит биофлавоноид - инозит, который благоприятно действует на состояние нервной системы, улучшает работу кишечника. Из цитрусовых готовят свежевыжатые соки, но пить их нужно в течение 10-15 мин, потому что витамин С быстро разрушается.

Большим недостатком цитрусовых является их высокая аллергенность, они исключаются из питания детей с аллергией. Из-за содержания эфирных масел, возбуждающих пищеварительную деятельность, не рекомендуется их употребление в период обострения заболеваний пищеварительной системы

Бананы – тоже прочно закрепились в рационе малышей, они доступны нам круглый год. Хоть они и уступают цитрусовым по содержанию витамина С, но все-таки являются его источником, а также каротина и калия.

Бананы обладают аллергенностью, их ограничивают у детей с аллергией. Не используют при склонности к избыточной массе тела .

Хурма – тоже является источником витамина С, но наряду с этим также обладает очень сладким вкусом и не рекомендуется детям с избыточным весом. С осторожностью нужно давать детишкам с аллергией.

Конечно это самый популярный для нашей страны - картофель – будет служить источником, не удивляйтесь, витамина С. Картофель не является лидером по содержанию этого витамина, но, учитывая большие объемы его потребления, он вносит существенный вклад в обеспечение организма аскорбиновой кислотой. Также в нем много калия.

Капуста – наиболее доступная зимой белокочанная. Является источником витамина С, биофлавоноидов, большого количества клетчатки. Квашеная капуста – рекордсмен по содержанию витамина С. Ее можно предложить ребенку после 3 лет. В небольшом количестве, в виде салата 30–50 г. Однако, следует знать, что при квашении капусты появляются вещества, которые могут быть аллергенными для предрасположенных детей – в процессе квашения капуста подвергается ферментации, в ней появляются грибковые аллергены.

Морковь содержит большое количество каротина и клетчатки. Каротин лучше усваивается из подвергнутой кулинарной обработке моркови, чем из сырой , каротин растворенный в масле лучше усваивается организмом . Витамином С она небогата.

Свекла – хороша как источник клетчатки, витаминов в ней очень мало. Следует также помнить, что и морковь и свекла могут вызывать аллергию, поэтому давать ребенку их следует с осторожностью.

Лук, чеснок - ни в какое другое время эти овощи не приобретают такой значимости как зимой. Благодаря своим противомикробным свойствам они незаменимы во время сезонных подъемов простудных заболеваний. Лук и чеснок рекомендовано добавлять при приготовлении супов или пюре, в измельченном виде. Возможно добавление сырого лука в салаты, и небольшого количества измельченного чеснока, например, в суп после того, как он приготовлен.

Традиционными в нашей стране являются домашние заготовки, которые сохраняют для нас питательные вещества на зиму. При приготовлении тех или иных консервированных продуктов тоже, конечно, теряется какое-то количество витаминов, из которых наиболее уязвим витамин С. Более стабилен каротин. Остается большинство макро- и микроэлементы (железо, кальций, калий, и др.), которые, как и витамины, необходимы для правильного роста и развития вашего малыша. Немаловажным является и пектин во фруктовых, и пищевые волокна в овощных заготовках. Однако не все домашние заготовки можно предложить малышам. Практически любые фруктовые заготовки можно использовать после года, для приготовления компотов, киселей, фруктовых пюре и других вкусных блюд. Сложнее с овощными, они в большинстве своем содержат уксус и соль в различных концентрациях в зависимости от рецепта. Из консервов промышленного производства можно взять на заметку консервированный горошек, кукурузу, фасоль.

Для питания малышей можно использовать замороженные фрукты и овощи. Хорошо, если вы заготовили их сами заранее, но можно пользоваться замороженными продуктами промышленного производства. Причем этот способ сохранения всех полезных веществ на сегодняшний день не имеет конкурентов. Только следует помнить, что размораживать овощи и фрукты нужно максимально быстро. Для этого можно воспользоваться микроволновой печью. Из этих продуктов можно составить очень разнообразное меню. Начиная от использования их в салатах (овощных или фруктовых), добавления в суп, и как самостоятельное блюдо – рагу. Если вы добавляете замороженные продукты в суп, то нужно сделать это незадолго до окончания приготовления. Нужно отметить, что замороженные овощи продаются уже бланшированными, поэтому для того, чтобы приготовить их, нужно 15-20 минут.

Велико значение в этот период такого продукта как мед (при отсутствии аллергии). Об этом целебном продукте уже много написано. Его принимают и при простудных заболеваниях, и при кашле и еще при ряде различных недугов. Следует лишь напомнить о том, что мед сохраняет свои полезные свойства только при употреблении его с теплой водой (30-40 градусов С) В горячей воде полезные вещества (витамины, ферменты) меда разрушаются.

Но этот продукт обладает сильными аллергенными свойствами. Детям с аллергическими проявлениями, возникшими ранее при использовании других продуктов, мед исключают! Натуральный мед можно давать по 1–2 чайные ложки.

В целом зимнее питание должно быть обычным по калорийности (т.е. калорийность остается такой же, как и летом) и содержанию всех групп продуктов, тоже не отличающийся от летних.

Як результат — дитина хворіє понад 10 разів на рік

З приходом осені батьків починають хвилювати два питання: як вберегти дітей від застуди і якомога менше грошей залишити в аптеках?

Бабусі поспішають на допо­могу «недосвідченим» синам і донькам, одягаючи улюблених онучат як капустину.

Про прогулянки за негоди не може бути й мови: з дому у дощ — ні ногою!

То скільки ж на дитині повинно бути одягу і чи без­печно гуляти за будь-якої погоди? Про це ми запитали авторитетного лікаря-педіа­тра з багато­річним стажем Ігоря Гайдука.

— Як правильно одягати ди­тину восени? Як упевнитися, що їй в одязі тепло і водночас комфортно?

— Це — одне з моїх улюбле­них запитань (усміхається). Мені часто доводиться боротися із мамами і бабусями, які кутають діток, тим самим перегріваючи їх. Одягайте дитину так, як одяга­єтеся самі. Скільки одягу на себе — стільки й на дитину. Ці легенди, що на дитину потрібно одягнути на одну річ більше, переповіда­ють налякані бабусі. Дитина до п’яти років має пульс більш як 100 ударів за хвилину, плюс багато рухається. За рахунок швидкого обміну речовин та активного спо­собу життя не мерзне.

Часто можете побачити дітей перегрітих. Таких, що змерзли, — вкрай рідко. Особливо хочу покритикувати бабусь за бажан­ня одягти на дитину шапочку. Не знаючи анатомії черепа, почи­нають вигадувати історії про те, як комусь надуло вушка. Але це — неможливо!

Найкращим для дитини є ка­пюшон. Це — геніальний вина­хід. Захистить від вітру, крапель дощу, снігу, але, що найголовні­ше, — не призведе до перегрі­вання організму. І, на відміну від шапки, дитина його не загубить. Якщо на вулиці — від 0 °C до +5°, шию можна прикрити легеньким шаликом.

Часто спостерігаю картину: +15°С, мама з татом у футбол­ці, а дитина у шапці. Мені важко це зрозуміти. Хочеш одягнути на дитину щось зайве — одягни спершу на себе і при цьому ін­тенсивно побігай і пострибай.

— Радили б використовува­ти оксолінову мазь з метою профілактики ГРВЗ?

— Якщо дитина нормально дихає носом, то повітря, яке вона вдихає, — зволожується, зігрівається і очищується. Якщо дитина дихає ротом, то жодна оксолінова мазь їй не допомо­же, тому що брудне інфіковане повітря потрапляє у трахею, а трахея не має такої кількості за­хисних клітин, як носоглотка.

Помічним з метою профі­лактики буде промивання носа. Роблячи один вдих, ми вдихає­мо близько 2000 мікробів! Тож прийшли з вулиці — помили руки і промили ніс. Чим — неважливо, головне — промити.

— Як зміцнити імунітет ди­тини?

— Давайте їй пити узвар, відвар шипшини, свіжовичавлені ово­чево-фруктові соки з м’якоттю (вони містять багато фруктози, клітковини, вітамінів). Починай­те займатися профілактикою зі серпня-вересня. Пік захворюва­ності припадає на листопад. Дітизамучені школою, не вистачає сонячного світла, менше часу проводять на вулиці. Приміщення дитсадків і шкіл не провітрюють­ся належним чином. Діти сидять у класах, де немає свіжого повітря. Відповідно, не можуть повноцін­но навчатись. Мозок страждає від нестачі кисню. Як наслідок — швидко втомлюються. Провітрю­вати класи треба на кожній пере­рві. Діти у цей час мають бути у коридорі, активно рухатись, по­кращуючи тим самим обмін ре­човин. Якщо є така можливість, бажано встановити у класах озо­натори, які збагачуватимуть пові­тря озоном.

Не примушуйте дитину їсти з-під палиці. Давайте їсти тоді, коли почувається голодною. Якщо у дитини поганий апетит, для стимуляції можна викорис­товувати воду з лимоном, ква­шену капусту та огірки, хрін і гірчицю.

— Як довго можна гуляти восени з дітками?

— Для прогулянок немає по­ганої погоди — є невідповідний одяг. По калюжах ходимо у висо­ких ґумаках. За вітряної погоди одягаємо комбінезон.

В Україні є садочки, де діти гуляють постійно. Як на мене — це геніально!

Дитина до школи та зі школи повинна обов’язково йти пішки. Важливо також, щоб прогуля­лася перед сном. 2−3 години на день має перебувати на вули­ці — за будь-якої погоди! Нехай стрибає по калюжах, ліпить сні­говика, місить ногами болото — у такий спосіб розвиватиметься творчо, а найголовніше — не си­дітиме у гарячому приміщенні.

— Чи варто давати в осінній період полівітамінні препара­ти та вітамін D?

— Полівітамінні препарати — з 20 січня. Вітамін D — з кінця вересня і до травня всім дітям дошкільного віку. Вчені довели: діти, які приймають вітамін D весь цей період, набагато рідше хворіють на респіраторні інфек­ції.

— Лікарі закликають загар­товуватися. Як це правильно робити?

— Живемо у брудному інфіко­ваному світі, і щоб менше хво­ріти, справді треба загартовува­тися.

Рекомендую набрати у миску холодної води з-під крана і по­ставити ніжки дитини на дві се­кунди. Наступного дня — на три, і так щодня, додаючи по секунді, протягом двох місяців дійти до хвилини. Важливо на все жит­тя привчити дитину мити ноги у холодній воді. Хлопчики хай при цьому перуть свої шкарпетки, дівчатка — спідню білизну. Так ви привчите дитину до чистоти, особистої гігієни.

Важливо дотримуватись оптимальної температури у кім­наті — +16°С, +18°С, максимум +20°С. В опалювальний сезон самостійно регулюйте темпера­туру, батарею накривайте коца­ми, оскільки високі температури у приміщенні шкодять здоров’ю (пересушують слизову, вкриту слизом. Цей слиз — розчин біл­ків, який знищує віруси і бакте­рії. Якщо пересушена слизова, патогени відразу потрапляють у клітини і людина хворіє).

Обов’язковою є вакцина­ція проти грипу. Вірус постійно мутує, тому проти нього напередодні кожного епідсезону створюють нову вакцину. Це — небезпечна інфекція: з тисячі людей двоє помирає, причому смерть у більшості випадків на­стає у першу добу. Щеплення передусім треба зробити дітям, які хворіють більш ніж 10 разів на рік, дітям, хворим на діабет, літнім людям.

Хочу наголосити на небез­печності пасивного куріння. Люди, які курять на балконі, в коридорі, повертаючись у ві­тальню, на кухню чи у спальню, не усвідомлюють, що продовжу­ють видихати все це із себе ще протягом двох наступних годин, і діти, які ростуть у таких сім’ях, є пасивними курцями. Їхня сли­зова руйнується, у ній утворю­ються маленькі дірки, через які проникають мікроби. Відповід­но, такі діти частіше інфікуються та хворіють. Пасивне куріння — дуже шкідливе. Курити у приміщен­ні — злочин! Ніхто з батьків не дозволив би знущатися зі своєї дитини, але самі знущаються, не усвідомлюючи цього, а потім скаржаться, що дитина часто хворіє, кашляє.

• частіше провітрюйте приміщення, це зменшує концентрацію в повітрі нестійких у зовнішньому середовищі вірусів;
• уникайте протягів, оскільки переохолодження послаблює організм;
• не перебувайте без гострої необхідності в місцях великого скупчення людей;
• ретельно мийте руки з милом, особливо перед прийомом їжі;
• більше їжте свіжих фруктів і овочів.

• впорядкувати режим харчування (регулярні прийоми їжі у встановлений час синхронізують процеси виділення травних соків і рухову активність органів - складових травної трубки);
• їсти частіше і невеликими порціями (не менше 4 разів на добу і так, щоб обсяг разової порції містився в складені разом долоні), при цьому бажано, щоб вся добова енергоцінність розподілялася таким чином: 25% - на сніданок; 15-20% - на 2-й сніданок ; 30-35%; - На обід і 20 - 25% - на вечерю;
• уникати їжі всухом'ятку (недолік рідини може стати поштовхом до появи запорів, густий жовчі, моторним розладів шлунку), бажано, щоб у добу організм приймав обсяг рідини не менше 1,5 літрів;
• не їсти дуже гарячу або надмірно холодну їжу (вона дратує чутливу слизову органів шлунково- кишкового тракту)